Апатичний варіант — складає близько 40% всіх виявлених випадків кризи ідентичності. Клінічно він проявляється тривожно-депресивними розладами, втратою життєвої перспективи, зниженням активності і цілеспрямованості, відходом в світ своїх переживань, зниженням самооцінки, замкнутістю, пасивним чеканням вирішення своїх проблем. Цей стереотип поведінки сприяє розвитку соціально-побутової і професійної дезадаптації.

     Диссоціальний або агресивно-деструктивний варіант — складає близько 12% від всіх виявлених випадків кризи ідентичності. В цих осіб переважає афект злості, дисфоричність, тенденція до руйнівної поведінки і безкомпромісних думок. Мислення набуває надцінного, а в деяких випадках і параноїчного характеру. Слід зазначити, що з одного боку, вони легко піддаються впливу лідерів, а з іншого боку, вони самі є потужним індуктором в натовпі. Через ці особливості, дані особи часто примикають до екстремістських угруповань, є активними учасниками різних акцій, додаючи їм агресивно-деструктивний характер. Крім того, їх часто можна бачити в кримінальному середовищі.

     Негативістичний або пасивно-агресивний варіант — складає близько 27%. Ці особи панічно бояться всього нового, песимістично сприймають будь-які економічні і соціальні новації, вони постійно переживають почуття незадоволення не роблячи при цьому нічого для зміни обстановки. Їх пасивні протестні реакції полягають найчастіше в постійному буркотінні, критиці, пасивному протистоянні впровадженню нового.

Магічний варіант — складає близько 21% від всіх осіб з кризою ідентичності. В цих осіб переважає магічне мислення, яке формує поведінку, світогляд і весь стиль їх життя. Їх відрізняє підвищений інтерес до метафізичних проблем, до всього ірраціонального і паралогічного.

Дослідники відзначають, що в періоди суспільних потрясінь суспільству в цілому властива "метафізична ураженість" (активний інтерес до астрологів, екстрасенсів, чаклунів, ясновидиць і тому подібне) і пояснюють це тим, що магічний стиль мислення носить характер захисного психологічного механізму і знижує рівень тривоги і напруженості [6].

Криза ідентичності багато в чому обумовлена тим, що ми живемо в товаристві підвищеної риску не лише у сфері екології і політики, але і економіки. Коли основою економічної системи стає не поточна потенційна суб'єктивна корисність блага, а бажання самостверджуватися на індивідуальному і колективному рівнях. Залежність психічного самопочуття від матеріальних благ, точніше, їх кількості, у сьогоденному світі набуває не осягнених масштабів. І хоча споживча позиція людства дедалі все більше занепокоює передову світову спільноту, питання виживання в умовах фінансово-економічної кризи в деяких країнах є найактуальнішим, бо значна кількість населення цих держав не має можливостей задовольнити свої первісні фізіологічні потреби, не кажучи вже про вищі потреби особистості [2].   

З метою дослідження впливу фінансово-економічної кризи як одного з видів криз суспільних систем на особу, її самопочуття, настрій, соціальну активність і взаємини з навколишніми людьми нами було проведено дослідження молодіжної думки з цього приводу. Анкетування пройшли 100 респондентів - студентів Міжрегіональної Академії управління персоналом  різних факультетів у віці від 17 до 21–го року. Його результати представлені в таблиці № 1.

Виходячи з результатів анкетування виявлено, що фінансово-економічна криза негативно вплинула на матеріальне положення більш ніж половини респондентів (52%). 21% респондентам важко відповісти на дане питання і лише 27 % респондентів відповіли негативно. Аналіз результатів на питання про вплив фінансово-економічної кризи на фізичне і психологічне самопочуття продемонстрував високу кореляцію з результатами відповідей на попереднє питання: самопочуття осіб, чиє матеріальне положення постраждало від фінансово-економічної кризи також постраждало: 46 % з 51% респондентів відповіли ствердно, з них 9 % респондентів відповіли, що і на фізичне, і на психічне;   6 % -  більшою мірою на фізичне; 31 % -  більшою мірою на психологічне;  54 % відповіли, що не вплинув. Відповіді на наступне питання фіксують чіткі відмінності в емоційному стані респондентів в період «до» і «під час» кризи: до кризи свій емоційний стан оцінювали позитивно 41 % респондентів,  під час – 20 %, негативним до кризи емоційний стан називали 13 % респондентів, під час – 45 %. Важко оцінити свій емоційний стан до кризи – 7 % респондентів, під час – 20 %. Соціальна активність за результатами проведеного опитування не змінилася в більшої кількості респондентів – 65 %, підвищилася в 24 %, знизилася в 11%. Змін у взаєминах з оточуючим не спостерігають 72 % респондентів, 7% говорять, що взаємини покращали, 6 % -  що погіршали і 15 % респондентів важко відповісти на дане питання.

     Звертаємо увагу на те, що дана анкета-опитувальник спрямована на збір первинної інформації і, по суті, може виявити лише тенденції в переживанні фінансово-економічної кризи молоддю. Зрозуміло, що інформація носить суб'єктивний характер, проте не можна не відзначити, що по результатах, отриманих в ході дослідження, чітко просліджується залежність оцінки респондентів свого емоційного стану, психічного і фізичного самопочуття від зовнішньої по відношенню до індивіда ситуації фінансово-економічної кризи. Цікавим є те, що при цьому більшість респондентів не відзначають негативного впливу фінансово-економічної кризи на власну активність і міжособові взаємини. Визначення чинників такої поведінки респондентів складає завдання для подальшого дослідження.